Бугага

Ну не смышно? :)

АБ гуляє містом над Ужем ))

Хто це тут ховається?

Хачапурі це вам не тут
На "узбережжі". Ребрик, правда класно звучить "На узбержжі Ужа!"?Там же, чарівний сир дався взнаки. Когось пре ніпадєцкі )).

Інтернет

Tokach (20:51:33 25/04/2007)
В мене з’явився 4 мегабітний нет вдома!!!

* * * (20:51:33 25/04/2007)
але що приємною була

* * * (20:51:49 25/04/2007)
хотілось би сказати, от казьол

Tokach (20:51:58 25/04/2007)
правда є обмеження по трафіку, але то фігня...

* * * (20:52:01 25/04/2007)
але скажу, класно, я за тебе так тішусь!!!!!!!!!!!!!

Tokach (20:52:04 25/04/2007)
> хотілось би сказати, от казьол
ха-ха. Порадій за мене

Tokach (20:52:08 25/04/2007)
> але скажу, класно, я за тебе так тішусь!!!!!!!!!!!!!
: )

* * * (20:52:31 25/04/2007)
я ну дуже радію, 4 , це ж так швидко, як я навіть не уявляю

Tokach (20:52:56 25/04/2007)
теоретично 5, але поки-що більше 4 непіднімалося :(

* * * (20:53:07 25/04/2007)
тобі 4 мало?

* * * (20:53:18 25/04/2007)
а дорого то коштує і як так?

Tokach (20:53:22 25/04/2007)
хм... загалом так, я ж оплачую 5!

Tokach (20:53:28 25/04/2007)
25 грн/міс.

Tokach (20:53:34 25/04/2007)
По кабельному тіві.

* * * (20:53:35 25/04/2007)
СКІЛЬКИ?!

Tokach (20:53:41 25/04/2007)
25 грн/міс.

* * * (20:53:54 25/04/2007)
хотілось би вдруге сказати казьол

Tokach (20:53:57 25/04/2007)
Але є обмеження по трафіку.

* * * (20:54:00 25/04/2007)
але я і далі радію

* * * (20:54:09 25/04/2007)
я яке в місяць?

Tokach (20:54:39 25/04/2007)
я плануб восени поставити сателітку, і працювати через неї на вхід, а на вихід через кабель.
> я яке в місяць?
250

Tokach (20:54:47 25/04/2007)
малувато при таких швидкостях.

* * * (20:55:05 25/04/2007)
ну та, навіть дуже це ж викачається дуже скоро

Tokach (20:55:56 25/04/2007)
на вході через тарілку біля 2-3. Але там ціна ~40$/year і анлімка.
І ще буде тут по 25/міс.

* * * (20:56:25 25/04/2007)
щось в Ужгороді ціни такі дешеві

Tokach (20:56:26 25/04/2007)
> ну та, навіть дуже це ж викачається дуже скоро
на пошту і квіп вистачить, а на щось більше в мене на офісі безлімітка ОГО

* * * (20:56:35 25/04/2007)
200 грню в рік за безлімітку

Tokach (20:56:44 25/04/2007)
> 200 грню в рік за безлімітку
Тіпа да.

Tokach (20:56:51 25/04/2007)
не двісті.

Tokach (20:56:57 25/04/2007)
Як ти рахував?

* * * (20:57:10 25/04/2007)
40$/year

* * * (20:57:21 25/04/2007)
40*5=200

* * * (20:57:27 25/04/2007)
якось так

Tokach (20:57:59 25/04/2007)
40баксів у рік за ВХІДНИЙ інтернет.
+ 25грн/міс*12міс.=міс і міс скоротиться і вийде 40 баксів + 300 грн. = 500 грн.

Tokach (20:58:09 25/04/2007)
Все одно дешево, пра?

* * * (20:58:52 25/04/2007)
не то слово, я плачу 99 грн./міс. за безлімітку але швидкість просто ніяка порівняно з твоєю - 125 кб

Tokach (20:59:36 25/04/2007)
Але на кабельне один коштує = 350 грн.+50 підключ.
Встановити тарілку = 150 баксів
50 баксів DVB карта в комп і маєш:

1400 грн. і лише потім буде по 500/міс.

* * * (21:00:42 25/04/2007)
але зважаючи, що ти часто в неті працюєш, воно себе окупить з часом

Tokach (21:01:22 25/04/2007)
ага

P. S. Люблю інтернет : )

По полкам

Знаєте, існує така пластова приказка (від себе додам, що вона досить достовірна) — як тільки-но сідає сонце, всі целібати стають мурликами. Так от, це був ліричний відступ. А тепер власне про дирки.

Перше я тут ще з двома мурликами активно розробляв дирки, натягував і виконував інші подобаючі працьовитій людині речі.

Ви тільки не подумайте про щось пішле. Ні. Зовсім ні. Я щас всьо покажу:

Оце ми розробляєм дирки:

Оце ми натягуєм папір:

Оце ми інші подобаючі речі робимо:

То всьо файно : )

Газєта Фест

Оце було у Фесті:

Мутанти наступають!!!

Альф.

От, подивився я вчора, як і багато, мабуть, хто. Прикольно чути той переклад. Такий давнішній. Тепер все не так. Не так як колись. Я не кажу, що був фанатом серіалу як дехто, але те, що дивився час до часу, то це факт.

Потім ще зробив фотку.
Ліворуч я. Я ліворуч. Ха.

Жвава дискусія на тему Альфа розгортається на сагайдачному форумі — www.upu7.plast.org.ua — от, я там теж зареєстрований. Вгадайте під яким ніком?

А ще в мене тут саундкарта не заінстальована, і я свій айпод вмикаю замість компа до компових наушників. І воно собі грає.

Олекса мені наспівує - "Коли б ми плакати могли". Олекса це такий співак. В сенсі співає в гуті Screamers. І головне назва у них така... як би то пом’якше сказати... чи то Воплюни, чи то Крикуни. Ну, зрештою, всеодно
— головне співають гарно. І соляки мають. Шо єсть гуд. =).

Поки от писав в мене почав співати Фліт про свою віру у Їжачка.

А ще я сьогодні знайшов свій закордонний паспорт, котрий, здавалось би, загубив був десь на початку грудня.

Нарешті мені прийшли книги, котрі я замовив. Читаю тепер "Я, Побєда і Берлін" Скрябіна. Перші 22 сторінки, котрі встиг прочитати мені сподобалися. Вельми навіть. Смішні так, у стилі Скрябіна. Ну, загалом, це ж він написав.

Ладна. Пойду я.

Ждітє.

Ось і я

Так, це я повернувся і нарешті пишу.

З Фест’у я повернувся цілий і не ушкоджений. Хоча ні — на середньому пальці правої руки в мене з’явився був нарив від удару (може ще від чогось). Але я його успішно і, що дуже важливо, безболісно ліквідував своїми силами. Ну, вибачте, що пишу всяку гидоту, але так є.

Враження про сам табір двоякі. І не лиш у мене, як з’ясувалося. Хоча двох правд не існує. Частину фотографій дивіться за адресою — http://www.foto.online.ua/professor/1/

Бачив сьогодні програму, яку веде Гордон. У гостях був Святослав Піскун. Дізнався багато про нього цікавого. І про Генпрокуратуру теж.

Замовив собі купу книг. Чекаю. Ще жодна не прийшла, млін. От, коли є бажання читати, так нема що і навпаки.

Запустив вдома oнет по GPRS на life:). Досить непогано. Тепер от думаю, чи купити ГІГА-Інтернет. Приходиться користуватися тим, чим є, поки нема можливості поставити щось цікавіше.

От, перше поміг devchenka зробити добру справу. Правда не вислав усе, що хотів, але то вже мій телефон глючить, то я завтра зроблю.

А ще на цьому компі нема (поки-що) драйверів до мого Epox'a. Це такий блутус-адаптер. Читається не як ерокс =).

От. Ну, загалом все. Мушу йти, бо завтра на пари. Зранку. Бляха муха, в цьому УжНУ лиш час трачу... Принаймні мені так здається.

День пластуна 2007

Якщо наберете в Ґуглі День пластуна 2007, то вам виб’є з десяток тисяч посилань про даний захід. Корисних чи ні, то інша справа. Більш важливим у тому всьому є моя присутність на даному заході.

Звісно, що я притягнув звідтам фоточки зняті на Андріїв Нікон Де50.

Зараз, переглядаючи форумні гілки стосовно ДП в людей є якісь негативні думки... як на мене, їх присутність (думок негативних) є поганим знаком. Не для організаторів поганим, а взагалі. Люди часто критикують щось, при цьому самі толком нічого не зробивши. Не буду казати, в кого зауваження слушні і варті уваги, а в кого ні. Можу достовірно розписатися за себе — мені сподобалося. Навіть попри те, що частину виступів не бачив. І навіть попри те, що дляприїзжджих учасників не було організовано централізованих обідів.

Обіди це важливо.

Проте, на самому ДП всі виглядали непогано, і навіть більше - як по-замовленню, всі практично були усміхнені, а хто неусміхнений, той мабуть вже відпочивав від сміху.

У підтвердження своїх слів подаю кілька фотографій:

1. Тетяна, Таня, Танюша, Тетянка...

Ви тільки погляньте як вона чарівно посміхається, і вона, до речі, весь час так робила :)

2. Ось такі помаранчі теж створювали відповідний настрій. Від нього аж тягне теплом і радістю.

Дімка вміє вчасно подарувати те, чого не вистачає.

3. За виразом Ребрика, картіна називається "З горнятком теплого чаю чорт посилає показує дорогу мурлиці".

Дякуючи МзС’у ми добряче і відносно дешево пообідали в їдалбьні виноробного заводу.

4. А цей громадянин не перестає мене тішити своєю харизмою... чи що там в тебе такого прикольного, Андрію? :)

Мені чомусь сподобалося, коли ти охарактеризував себе недавно, щось типу, "впізнаєте мене за рудим понітейлом"

5. Дякуючи МзСу, Наталі, Оленці, Оксані і ще одній дівчині ім’я котрої, на жаль, не пам’ятаю ми мали змогу заночувати у них на домівці.

Добре, що у них було кілька диванів у домівці (два), а то всі б не помістилися в рукавичку ;)

6. А зараз буде серія із розділу "Ми брати" (Хто знає, той зрозуміє)

Ребрик і Аня показують акробатичні вправи. Хто ногами, хто писочком...

7. Пластова антитютюнова кампанія не увінчалася успіхом, Ась таки курить, хоч і в смокінх еріа.

Насправді, мені якось той во, чи ти куриш чи нє. "Главное, чтоб человек хороший был", як на мене :)

8. Оце двоє людей, які собі гарно так забавляються прикольною традицією, корені якої вже , мабуть, жоден з них не пам’ятає. Хоча ні, скоріше за все, пам’ятають обоє.

І дзиґа, і кошичок просто офіхєнні подарунки. Продовжуйте у тому ж дусі!

9. Далі по тексту буде фота чорта, що дуже був зайнятий увесь час у відповідності до посади, тому навіть не знаю, як це мені вдалося його підловити в такий розслаблений момент :D

Ярко, ти тут такий мілашка, що просто капець. Голова вже не бо-бо? :) Мабуть ні.

10. Переможці. В сенсі перше місце. Бесарадки. Нагороду приймає Марія і (йошкін кот, я ж ще спеціально питався, хто це така... і забув... соррі :)).

Ще раз дякую за ночівлю, і ще там цей... я ваш чайник таки спалив, чи він мене тільки налякав, що помирає? :)

11. Отримали гран-прі, радіють, що їм ще лишається... Пчілки.

Ще хтось (курінна Пчілок?) і Марта Федьків зажмаються на сцені Погулянки.

12. Це якісь дівчатка обнімаються на радощах, мабуть теж щось виграли :)

Не знаю з них жодної.
... ні разу :D

13. Іван показує майстер-клас по керуванню з обмеженю кількістю рук в умовах серйозних сутінків :).

Анітрохи не шкодую, що не поїхав з ними додому. Добре провели час та й самому вийшло в кілька разів цікавіше. (історію про це читайте в позапопередньому пості).

На завершення додам, що такі заходи прикольні тим, що є змога побачитися людям, котрі давно вже не бачилися. Шкода також, що цей захід обминула своєю увагою значна частина юнацтва, котрого могло бути на сотні дві більше. Хоча, може й цих вистачало. Хочу поїхати наступного року!

Навчання

От, приїхав я в понеділок з Львова. До речі, це взагалі окрема історія... Окей, розкажу:

Був я на вихідних у Львові на Дні Пластуна 2007. Кльовенький такий захід. Побачив купу знайомих і друзів. Декого, на жаль, не помітив. Але то є моя така особливість, що я людей можу на вулиці чи ще де-небудь оминути і не помітити, не тому, що я зазнайкувата потвора, а тому, що я такий "непомічающий" по своїй природі.

Ну, по самому заходу в мене є окремі зауваження, і хто знає, я ще може їх висловлю. Хоча, чого б це я їх висловлював — спитають скажу, ні то ні.

Пізніше ще фоток підкину трохи.

І от, в неділю купив я в касах попереднього продажу квиток на Київ-Ужгород, що відправлявся о 01:36 із Львова. Купив і на тому мало би бути все. Та не так сталося, як гадалося.

По прибуттю на вокзал, куди я прийшов дещо раніше, я відправив Аню з її супутницею, на цей вечір, Танюшею до Києва. Потім ще Вітю з Луцька відправив у Луцьк :)

І лиш потім, знайшовши в гаманці останюю гривню, я підійшов до оплачуваної зали очікувань і оплатив годину перебування, якраз як до мого поїзда лишалося. Вставив навушники від айпода до вух, взяв книжку в руки і почав читати, попередньо навівши будильник на 01:20.

Проте, читав я не довго. Прокинувся і помітив, що якраз 01:42 — ну, дмаю, все. Поїхав поїзд. Біжу щодуху на перон (надія ж вмирає останньою — ану ж затримали ;)). Вибігаю догори. І що ви думаєте? Так, поїзд рушив без мене кілька хвилин назад.

Єдина правильна станом на ту хвилину думка майнула в голові і несла ідею пуститися навздогін на стрийську трасу, і наздогнати в Стрию поїзд. Проте страшенний дубак на вулиці швидко повернув мене до тями з спросоння. Я повернувся на вокзал. Здав квиток, і отримав 8,00 гривень.

8 гривень, і дохуа кілометрів, що відділяли мене від Ужгорода.

Вирішив чекати в тій же залі до ранку. Попросився на шару, пояснюючи, що я зовсім без грошей. Хоча в самого і були 8 грн. паперових і 5 грн. ювілейних "Полтава". Мене швейцар той пустив, бо зал був напівпорожній. Зранку, прокинувшись, сів о 7:10 на мукачівську електричку. Заплатив 4,82 грн по студентському. Потім в мукачеві купив квиток до Ужгорода за 1,81 грн. теж по студентському, пішов ще взяв пиріжок з картоплею за 1 гривню перед вокзалом, бо голодний був як пес. Доїхав в Ужгород, і в пекарні, що на Пестеля vs Джамбула купив рогалик за 0,55 грн.

Отак я доїхав з 6,63 грн з Львова до Ужгорода в досить непоганих і теплих умовах.

Не питайте, чому не збігаються суми... Може я десь найшов копійки ше в своїх кишенях, не знаю.

Так от, я так і не сказав про навчання:
Доколє?

P.S. Дякую всім, хто помагав робити свято святковим святом :)

Дарунки

От, власне, про подарунки. Вчора, чи то, зважаючи на першу годину, позавчора мені передав подарунки з Київського святкування. Було дуже приємно. Неприємно тіки те, що не вдалося побувати, власне, у себе з Ніною , на дні народження. Ну, нічо. Всяке буває.
От. А сьогодні я взяв купив Айпод Шафл. Щоправда з боями, бо замовив по одній ціні, а продати хотіли на 12 баксів дорожче, але, врешті-решт, завдяки розгалуженій мережі хороших людей, стало можливим взяти за старою ціною. Ще б пак.
Задоволений, я, побрів додому. На півдорозі до Ґражди радість покупки була знівечена одним єдиним телефонним дзвінком.
Єдина пісня, котра хоч якось могла б описати насунуті думки це, мабуть, SoaD - Lonely Day.

Що з людями твориться? Га?

З.І. Спеціально для тих, хто справді святкує Валентина — вітаю!
З.З.І. Із Стрітенням вас!

Блоґи...

От, щойно створив вже десь четвертий чи п’ятий акаунт на блоґових сервісах. А всьо пачіму? Потому, ша люді, до яких інколи хочеться відписувати зробили собі блоґи на інших сервісах.

Знаєте, ЖЖ це не панацея :). І цей Блоґґер.ком теж... скоро йому, до речі, прийде кінець. Поки що, найкраще, що я бачив — це WordPress 2.1, з мені відомого. Звісно, є ще інші, але ВордПрес то сила. Не дарма він так називається. Плюсік тій дівчині, що його так назвала :) — зараз лінь шукати лінк на її блоґ (вгадайте, на чому???).

Ну, я пішов.

Чекаю на фотографії

Ребрик, давай скоріше. Скоріше, скоріше, скоріше :) Ну, скіки можна спати в тому поїзді? Я чекаю на фотки, поняф? Так шо фпірьод!

Як кльово все вийшло :)

Оце недавно я завдумався над тим, як би це мені спростити собі життя в моєму блоґівському інваріанті.

І тут, переглядаючи записи Professora вирішив вкотре спробувати щось нове. Все таки добре, що в мене є якась цікавість і невгамовність в цьому плані :)

Так от, як виявляється, blogger.com дозволяє робити підміну, чи як би це сказати точніше... Ну, зрештою, не буду обтяжуватися поясненням - як є так є.

Тим, хто бажає подвитися записи у старому варіанті - ласкаво прошу за таким лінком - http://www.tokach.plast.org.ua/old.php - там, щоправда все буде без якихось прикас, але вже як є...
Як варіант неправильного дизайну - замість old --->> oldest, але там какашка, тому я пропоную щось простіше =))

От. Отак от. З новим роком - нова фіча :)

Лишилася фігня - пов’язати це якось із ЖЖ.

Спеціально для Professora - за невеличку мінімальну добровільну пожертву я покажу тобі, як це зробити.

Ох... ну і сервісів у цього Ґуґла...