Їздив у Київ

Приїхав як до себе. Ще ніколи не приїздив у Київ так, як приїхав був у суботу. Ну, так, як я написав, але якось не так, як завжди... От.

Зайшов був у перукарню, щоб помити голову (ну, бо в поїзді вона дещо стала не така, як треба було мені) і з’ясував, що це дуже приємно, коли тобі хтось миє голову. Це дуже приємно. Справді.

Далі знайшов "Лідер". Прийшов, привітався. Хай не у потрібному порядку, але ж :).

Думав, не буду мати чим зайнятися, і навіть трошки відчув себе зайвим чи що. На щастя, помилився.

А ще я взяв фотоапарат. І не дарма. В сенсі, добре, що я його взяв — було чим зайнятися в моменти перебування там де не мва перебувати =). І це не лиш я помітив, як виявилося.

Звісно, апарат не ахті. Тому, мабуть, і відсоток нормальних фоток невеликий. Але що вже є, то є. Чого можна вимагати від фотоапарату, котрий більший за теперішні такого призначення разів у три-чотири?

Потім... а потім все було швидко. Занадто швидко, щоб описати тут.. А може і ні, просто не хочу.

З.І. Фотки вивішу пізніше.

Альф.

От, подивився я вчора, як і багато, мабуть, хто. Прикольно чути той переклад. Такий давнішній. Тепер все не так. Не так як колись. Я не кажу, що був фанатом серіалу як дехто, але те, що дивився час до часу, то це факт.

Потім ще зробив фотку.
Ліворуч я. Я ліворуч. Ха.

Жвава дискусія на тему Альфа розгортається на сагайдачному форумі — www.upu7.plast.org.ua — от, я там теж зареєстрований. Вгадайте під яким ніком?

А ще в мене тут саундкарта не заінстальована, і я свій айпод вмикаю замість компа до компових наушників. І воно собі грає.

Олекса мені наспівує - "Коли б ми плакати могли". Олекса це такий співак. В сенсі співає в гуті Screamers. І головне назва у них така... як би то пом’якше сказати... чи то Воплюни, чи то Крикуни. Ну, зрештою, всеодно
— головне співають гарно. І соляки мають. Шо єсть гуд. =).

Поки от писав в мене почав співати Фліт про свою віру у Їжачка.

А ще я сьогодні знайшов свій закордонний паспорт, котрий, здавалось би, загубив був десь на початку грудня.

Нарешті мені прийшли книги, котрі я замовив. Читаю тепер "Я, Побєда і Берлін" Скрябіна. Перші 22 сторінки, котрі встиг прочитати мені сподобалися. Вельми навіть. Смішні так, у стилі Скрябіна. Ну, загалом, це ж він написав.

Ладна. Пойду я.

Ждітє.

Ось і я

Так, це я повернувся і нарешті пишу.

З Фест’у я повернувся цілий і не ушкоджений. Хоча ні — на середньому пальці правої руки в мене з’явився був нарив від удару (може ще від чогось). Але я його успішно і, що дуже важливо, безболісно ліквідував своїми силами. Ну, вибачте, що пишу всяку гидоту, але так є.

Враження про сам табір двоякі. І не лиш у мене, як з’ясувалося. Хоча двох правд не існує. Частину фотографій дивіться за адресою — http://www.foto.online.ua/professor/1/

Бачив сьогодні програму, яку веде Гордон. У гостях був Святослав Піскун. Дізнався багато про нього цікавого. І про Генпрокуратуру теж.

Замовив собі купу книг. Чекаю. Ще жодна не прийшла, млін. От, коли є бажання читати, так нема що і навпаки.

Запустив вдома oнет по GPRS на life:). Досить непогано. Тепер от думаю, чи купити ГІГА-Інтернет. Приходиться користуватися тим, чим є, поки нема можливості поставити щось цікавіше.

От, перше поміг devchenka зробити добру справу. Правда не вислав усе, що хотів, але то вже мій телефон глючить, то я завтра зроблю.

А ще на цьому компі нема (поки-що) драйверів до мого Epox'a. Це такий блутус-адаптер. Читається не як ерокс =).

От. Ну, загалом все. Мушу йти, бо завтра на пари. Зранку. Бляха муха, в цьому УжНУ лиш час трачу... Принаймні мені так здається.